Історія св. Миколая, Санта Клауса і Діда Мороза
Ця історія вже древня:
Тисяча сімсот їй літ.
В Малій Азії Микола
Появивсь на Божий
світ.
Став він рано сиротою…
Хоч майна багато мав,
Нишком бідним у
потребі
З щирим серцем все
роздав.
А для себе залишив
Найцінніший скарб
батьків:
Віру в Бога і любов.
Тож на протязі віків
Пам’ять про Миколу
свято
Люди в серцях бережуть
І в житті своєму радо
По стопах владики
йдуть.
***
Тисяча літ проминуло…
Новий час прийшов
Як Америку
Колумб
Для Європи віднайшов.
Валом ринулися люди
Підкоряти Новий світ,
Окрім війн принесли
сюди
І звичаїв своїх цвіт.
Були серед них
голландці.
Мангеттен-острів в індіанців
За п'ятсот доларів
купили.
Там місто своє
встановили.
Вони святого Миколая
Особливо почитали,
Празник його не лиш
день –
Цілий тиждень
святкували.
Урочисто він
в’їжджав
В місто на білім коні,
Й цукерками наповняв
Всі панчішки у вікні.
Англійці місто
захопили,
Нарекли його
Нью-Йорком.
Традиція чужа прижилась,
Та суть згубилась
ненароком.
Святий шукати Бога
Надихав своїм життям.
Санта ж заступив собою
Постать младенця
Христа.
Став низенький та
огрядний,
Неподібний на Миколу,
В кожушку червонім
Клаус
Рекламувати
"Кока-колу".
***
Новітній час. Союз.
Совєти.
Проголосили:
"Боґа нєту!"
Храми Божі зруйнували,
Лєніну поклін віддали.
Верховний жрець усіх
народів,
Ну, в смислі, батько
Сталін,
Задумав знищить Миколая.
Заборонив… Не вдалось…
Далі
Придумав він такую пімсту:
Порився в епосі
народнім
Й Мороза, злого духа
лісу,
Зробив знаменням "новогоднім".
З дідугана грізного
Зліпив добродушного,
Тицьнув у руки з
дарунками міх
Й наказав забавляти
усіх.
Молоденьку кобіту
В помічники прислав,
Онукою Снігуркою
Її назвав.
Донині ходить пара ця
По нашій країні,
Розважає. Й заставляє
Забути про дії
Єпископа Мир Лікійських,
Угодника Бога,
Що вказує життям своїм
До раю дорогу.Наталя Гром, с. Нагуєвичі, 2016
Загляньте та оцініть й інші наші роботи:
(нетиповий і дуже зручний конспект з англійської мови)
http://enopmado.blogspot.com/
